У «парадного під'їзду» демократії критик Олександр Архангельський розмірковує про сучасну культуру, яку порівнює із мірою свободи. Читач запрошується до роздумів про долі «тамвидаву» (у полі його зору виявляється каталог російського книгарні в Парижі: Н. Бердяєв, П. Флоренський, А. Солженіцин); про поетику політичного тексту; про журнали «Вогник» та «Наш сучасник»; про культурне життя останніх років. Особливе місце посідає у книзі питання про духовні опори сьогоднішньої культури, про її ставлення до релігії, про незадіяні резерви її розвитку.