Захоплені Великою Технологічною Революцією люди створюють світ, який не відповідає своїй природі. Настає епоха трансмодерну. Смерть людини не відбулася, але вона стала традицією. У філософії це виявляється у зміні Абсолюту мислення: замість Буття – Ніщо. У культурі – віртуалізм, конструктивізм, відмова від природи та антропоморфного виміру реальності. Розглядаються історичні етапи виникнення «Іншого», когнітивна ерозія духовних цінностей та життєвого світу людини. Нерегульований розвиток високих (постлюдських) технологій веде до експансії інформаційно-комунікативного середовища, витіснення гуманізму трансгуманізмом. Аналізуються витоки і наслідки «розлюднювання людини»: ліквідація статей, клонування, безсмертя. ).