«...Пишу щось «прощальне», роман-хроніку сорока років російського життя», - писав М.Горький, працюючи над «Життям Клима Самгіна», яку спочатку назвав «Історією порожнього життя». Цей роман відкрив читачеві нового Горького з іншою письменницькою манерою; здивував масштабом охоплення політичних та соціальних подій, майстерним побутописанням, тонким психологізмом. Роман про людей, які, за словами автора, «вигадали собі життя», «вигадали себе», і роман про Росію, про страшну трагедію, що трапилася з країною: «Усі наші «ходинки» хочу зобразити всі гекатомби, принесені нами в жертву історії за роки з кінця 80-х і до 18-го».