У моєму світі живуть перевертні. Про це мало хто знає, але мені, на жаль, цей факт відомий. І не тільки відомий – я знаходжусь у дорозі, кінцева точка якого – будинок глави клану Вовка. На жаль, це не екскурсія та не подорож. Швидше, фінал мого короткого життя, схожого на казку… Страшну, щоправда, і із заздалегідь паршивим кінцем, але загалом і в цілому – казку, як не крути. Про сірого перевертня на прізвисько Віхо та дівчинку, якій дуже не пощастило йому сподобатися…