«Був чудовий весняний недільний ранок. Георг Бендеман, молодий комерсант, сидів у себе в кабінеті на першому поверсі невисокого будиночка на березі річки, вздовж якої витягнувся цілий ряд будиночків того типу, що відрізняються один від одного, мабуть, тільки забарвленням і висотою. Він якраз закінчив листа до друга молодості, який живе за кордоном, потім з навмисною повільністю вклав його в конверт і, спершись на письмовий стіл, став дивитися у вікно на річку, міст і починають зеленіти пагорби на тому березі.