«Дерево життя» – філософсько-пригодницька фантастика. Роман цікавий насамперед не героями чи поворотами сюжету, а ідеями, авторською концепцією соціально-суспільного буття. В основі цієї філософської концепції – нетрадиційне осмислення майбутнього людства, підкреслено неполітизоване, орієнтоване на інтеграцію світу природи та світу людини в єдину систему Землі, що самоорганізується. У створенні всеосяжного штучного інтелекту - Надрозуму, що складається з Розумів всіх «мешкають у ньому», автор бачить можливість досягнення людиною «безсмертя». «Якщо людство живе лише для себе, чи доцільне воно? Ми існуємо у Великій Системі, що самоорганізується, іменованої Космосом… Хто ми, носії розуму, у цій величезній системі? Нікому непотрібні паразити, які живуть тільки для себе, чи етап і частина розвитку цієї системи?» Спробу дати в художній формі відповіді на всі ці питання і є романом «Дерево життя». При цьому автор залишається в першу чергу вченим, який намагається одягнути в художню форму наукові ідеї про катастрофічність майбутнього та можливі шляхи виходу з майбутньої кризи.

Видання друге, виправлене та доповнене.