«Вона вбивця, — говорю я собі. – Така сама, як вони всі». І сам у це не вірю. Анна зачарувала мене. Довге чорне волосся, немов пливе по воді, бліда, дуже світла шкіра, бездонні очі... і сукня, яка колись, кажуть, була білою. Тепер з нього капає червона кров. Що зробило її такою? У чому джерело її незвичної сили? Я маю з'ясувати історію цієї дівчини… а потім знищити її. Адже Ганна – привид і не залишає живими нікого з тих, хто переступає поріг її старого будинку. А я той, хто вбиває небезпечні привиди.