Ось – так трапляється! Що хвилини очікування в аеропорту довжиною о годині-дві розставляють крапки над «i», змушуючи пережити – радість, відсутність радості, насолодитися тим гірким медом, щоб зрозуміти його насолоду. І підкреслити прямою лінією в мозку, що це кохання! Зрозуміти, пробачити, повірити! Вийти назустріч долі з тіні самотності, щоб стати по-справжньому щасливою людиною! Не боячись пробудження напередодні світанку дня ... Не бійтеся когось втратити! Ви не втратите того, хто Вам потрібен по життю. Однозначно, що губляться ті, хто посланий Вам, як випробування, для Вашого досвіду. Залишаються ті, хто надісланий Вам самою долею. А долю обдурити не можна!