Робота присвячена вивченню глибинних – позалогічних – станів свідомості. Автор знайшов свій підхід до проблеми, запровадивши діалектичне протиставлення дискретності мови континуальності свідомості. Один із постулатів автора звучить так: вивчення культур минулого відкриває нам можливість побачити ті сторони свідомості людини, які виявляються закритими для прямого спостереження. Головний висновок роботи: змінені стани свідомості – це аж ніяк не якийсь особливий стан психіки, а просто відкритий прояв його континуальної складової. У діалектичному протиставленні дискретного безперервному проводиться зіставлення релігійного мислення Сходу та Заходу. Виявляються інваріанти духовного досвіду двох різних культур.