Дейзі двадцять два, вона геолог. Вирушає до Антарктиди на практику, де замість роботи її чекає підстава. Зустріч з перевертнем не обіцяє дівчині нічого доброго, але тільки в тому випадку, якщо вона сама людина.Михайло: - Ні, я не згоден на паршивий прийом Снігової Королеви! Дейзі це я. Твій Мишаня.Дейзі: Відчуваю, як теплі руки лапаючі мої сідниці пропалюють шкіру, тепло від них розливається по крові, заражаючи мене чимось, про що я явно забула. Дивлюся в чисті блакитні очі і бачу небо, що розділило моє життя порівну. На до та після. Знаю, що віддам все у світі, щоб жити в цьому Після. Бачу в чорних зіницях душу, вона обіймає мене. Рідна душа каже через очі незнайомця. Рідна душа цілує мене очима. Страшенно приємно! Зариваюся пальцями у відрослому пшеничного волосся.Оборотні-ведмеді. Емоції на межі.