У юності я захворіла.Відразу зроблю ясність.У юності я вірила, що справжні, по-справжньому гідні уваги історії кохання складаються з страждань чи потреби в колосальних жертвах. Ось чому моя віра була така міцна – тому що я змусила себе вірити. Я породила справжнього мазохіста в серці романтика, що й стало причиною моєї недуги.Мені це було невідомо, коли я проживала свою історію, свою понівечену казку, оскільки була юною та наївною. Я піддалася спокусі і вигодувала цього пульсуючого монстра, який з кожним ударом, з кожним поштовхом, з кожним зітханням жадібно бажав більше. мене під своє крило. Але щоб бути з ними, мені довелося стати співучасницею їхніх секретів. Секретів, які коштували мені всього. Не можна прожити наново історію свого кохання, тому що воно закінчується, як тільки ти розумієш, що живеш нею. У всякому разі, так було зі мною та чоловіками, яким я довірила своє безглузде серце.Через стільки років я переконана, що сама втілила свою історію в життя під натиском хвороби.І всі зазнали покарання.