«Сказання» афонського ченця Парфенія про свої мандрівки Сходом і Росією залишило глибокий слід у російській художній культурі завдяки не тільки лексико-семантичному своєрідності розповіді, що різко виділявся на загальному тлі, а й облагороджуючому впливу на душі читачів, особливо ін. Аполлон Григор'єв стверджував, що «вся Русь, що серйозно читає, від малого до великого, прочитала її, цю геніальну, талановиту і разом просту книгу,— чимало може бути моральних переворотів, але, принаймні, чимало моральних потрясінь зробила вона , ця проста, невибаглива, ні на що не била сповідь глибокого внутрішнього життя». У цьому дослідженні вперше зроблено спробу виявити і проаналізувати масштаб впливу, який справив «Сказання» на російську літературу та російську духовну культуру другої половини XIX ст. >