Олександр Покровський у цій книзі розмірковує про різне. Смішному і не дуже, складному і комічному, потворному і чудовому, трагічному та жорстокому. Про все, що йому та його поколінню пропонувала немилосердна стихія часу. Особливого часу, який, поки ми живі, ніколи не стане «минулим». Одна з головних тем цієї книги – як людина, яка заприсяглася бути вірною, зберігає свою клятву, не втрачаючи ні себе, ні інстинкту життя в собі.