Жила-була Червона Шапочка. І врятувала вона від загибелі сірого вовка. А вовк візьми та й закохайся в неї. Ось тут і почалося найстрашніше… Поліна Луніна часом відчуває себе героїнею казки. Тільки казка якась моторошна виходить: усі полюють один на одного, а її використовують чи як приманку, чи як сліпу зброю. І при цьому всі бажають їй добра та щастя — і бандити, і міліція, і друзі. Правда? Поліні від цього не легше: казка що далі, то страшніше. Доведеться самій складати добрий кінець. А кінець – справі вінець. Можливо, вінцем і скінчиться…