Останній клас – він найважчий. А далі суєта – ЄДІ, випускний, надходження… робота, робота, робота. І так до смерті. А як же мрії? Устремління? Але немає. Все марно. Тільки якщо… якщо майбутнє таке безнадійне, то, може, варто почати жити прямо зараз? Стиснути кулачки, посміхнутися крізь біль та розбиті надії та жити, жити, жити! Жити на повні груди! Тому що "оцінки – це не має значення". Так казала відмінниця. Оцінки – це байдуже. А важливо жити, відчувати, дихати, хвилюватись та любити! І ще є морозиво! Пити гарне вино! Так! Адже життя – це зараз… без оцінок та суджень. Просто зараз і тут. Світить сонце, а ти смієшся. А потім… про це краще не думати. Як складеться. Пішли гуляти? Я покажу тобі свої мрії, а ти мені свої. А потім спимо, задоволені та щасливі. Добре? Давай, наздоганяй!