Я все ніяк не міг заспокоїтись. Думки мучать мене. Чому це відбувається зі мною? Чому я не поряд з мамою у теплій хаті? Чому Чита втекла? Я їй більше не подобаюся, і вона вирішила так позбутися мене? Я не відчував болю, не відчував своє тіло. Від шоку поступово почав втрачати свідомість, але сльози так і не припиняли йти… Усю ніч мене турбували жахливі сни, де лисиця мене з'їдає і я ніяк не можу дістатися додому. Крізь сон я чув вдалині голоси та крики: «Фолки!», гадаю, це були мої батьки, але сил вимовити хоч звук я так і не знайшов.