Роман Олексія Винокурова розгортається ніби одночасно в різних тимчасових «натягах»: по обидва боки лінії протистояння України та Росії на Донбасі — і у Всесвіті, населеному давніми істотами, чия природа не цілком зрозуміла, але з якими мимоволі доводиться уживатися. Смішне проростає страшним, за звичайними на вигляд речами і подіями розорюються метафізичні прірви.