Сторінки щоденника святого праведного Іоанна Кронштадтського за травень — листопад 1908 року містять його роздуми останніх місяців життя. У той час Батюшка користувався величезною популярністю та шануванням у сучасників, був відомий не тільки в Росії, а й у всьому світі; церковне визнання пастирських заслуг виявилося у призначенні його присутнім членом Святішого Синоду. Незважаючи на тяжкі хвороби, він так само був занурений в активне літургічне і глибоко духовне життя. Але тривога про долі батьківщини, що вступила в смугу військових невдач, і суспільства, що втрачає православну віру, спокушається інослав'ям, хвилювали серце старця. Усе це знайшло свій відбиток у його записах. Один із сучасників називав щоденники отця Івана, «втішним духовним заповітом» Батюшки істинно віруючим людям.