— Подивися на мене! — Боляче смикнув за плече, і я скривилася. — Що ти пила? — Я… — Відповісти на запитання вдалося не відразу, свідомість плавилася, заважаючи зосередитися. — Один коктейль…— Хто тобі його дав? — стиснув щелепу, шипаючи крізь зуби. - Дивись на мене! Хто тобі його дав?— Не пам'ятаю, — припала до широких грудей, божеволіючи від жару всередині. Хотілося ще тісніше, і прямо зараз, і начхати що він ворог. — Якийсь хлопець…— Твою матір! - Вилаявся, з силою відриваючи від себе мої руки, і потяг до машини. — Поїхали.— Стій… — Ледь не впала, ноги запліталися, а погляд розсіювався. — Ти думаєш, у випивці щось було?