Серце Лучехвоста наче скувало льодом - він знову почувається нікому не потрібним. Навіть поява нових членів сім'ї не здатна розбити кайдани його відчуження та самотності. Дурна Лучехвоста, що бентежиться, як йому здається, нарешті знаходить джерело його бід і тривог - це той, кого він звинувачує в смерті свого батька. йому не просто супутника, а надійного, вірного і безстрашного друга, який допомагає Лучехвосту не тільки зрозуміти себе, а й повернутися до тих, хто завжди був йому дорогий. >