Старушенція, у якої я працювала компаньйонкою, брехала на кожному кроці. Що з її оповідань брехня, а що правда, можна було лише гадати. Але, витративши купу часу, я все-таки з'ясувала — останнім місцем її служби був драматичний театр, і зітхнула з полегшенням: якби бабка не виявилася актрисою, людство багато б втратило, оскільки актриса вона від бога, запросто зобразить що завгодно. Наприклад, вмираючу. Ось і тепер, збираючись вкотре помирати, вона зажадала знайти її коханого онука Андрюшеньку. З ним вона посварилася п'ять років тому і з того часу не бачилася. Як тільки я вплуталася в цю історію, зрозуміла: комусь дуже не хочеться, щоб знову постало питання, куди подівся онучок. Його підозрюють у вбивстві... Мабуть, з цієї причини старенька поліцію уникає і шукати онука надала мені. Завдання виявилося - іди туди не знаю куди. І що далі я йшла, то страшніше ставало…