Привиди, відьми, монстри. Вони живуть поруч із нами, але більшість людей про їхнє існування не здогадується. Деяким щастить – і вони спокійно проживають своє людське життя, вірячи у закони фізики та здорового глузду. Деяким – ні. Героям цієї книги не пощастило також. Вони опиняються в поганих, небезпечних, проклятих місцях, де зустрічаються з неймовірним, з погляду, злом. І це зло голодне… Для читачів від 14 років.

Привид із занедбаності Ленку привела сюди цікавість. Бажання зробити незвичайні фотки. А ще - дивні знімки, немов за помахом чарівної палички виникли в її фотоапараті. Знімки покинутої фабрики з червоної цегли, яких вона точно не робила... бо ніколи в цьому місці не була! Але сама фабрика була поруч. Зовсім поруч із районом новобудов, куди щойно переїхала Ленкіна родина. І коли компанія підлітків зібралася прогулятися заброшкою, дівчина не стала відмовлятися. Тільки за фотоапаратом додому забігла...

Кляте місце Киря не знав, чому його раптом потягло до цього будинку. Стара розвалюха стояла на краю села багато років, а потім хлопчик зайшов туди, заліз у підпіллю... і знайшов у схованці чийсь ноут. Включений в розетку, древній комп'ютер заробив як ні в чому не бувало. І тепер Киря читає щоденник хлопця, який жив колись у його селі та ходив до його школи. А довкола творяться дивні речі: падають самі собою предмети, відключається електрика, з лісу тікають тварини. Надвір виходити страшно — запросто натрапиш на вовка. Кіря майже впевнений: ці події пов'язані з щоденником...

Сліди у темряві Васька, який відпочиває в дитячому таборі, і не підозрював, що застереження дорослих не зв'язуватися з місцевими — не порожнє. Адже дорослі завжди так кажуть: туди не ходи, з тим не дружи. Та Васько й не збирався ні з ким дружити. Він просто випадково розбив скло в будинку у бабусі, що живе на відшибі. І його життя різко змінилося. Вже наступного дня Васька опинився в лікарні з нападом апендициту, а коли прийшов до тями від наркозу, виявив у своєму рюкзаку дивний скруток, усередині якого лежав глиняний чоловічок, утиканий шпильками...