У ХХ столітті Радянський Союз перетворив Кольський півострів – колись віддалений форпост Російської імперії – на один із найбільш населених, промислово розвинених, мілітаризованих та забруднених районів Арктики. Ця трансформація вплинула на радянський досвід регіонального розвитку. Взаємодія зі світом природи, з одного боку, приносила промислові переваги, з другого – обмежувало можливості радикальних соціалістичних перетворень, оскільки у ролі учасниці комуністичного проекту виступала сама природа. У книзі Енді Бруно радянська екологічна історія розглядається у порівняльній перспективі як частина глобального прагнення сучасних держав до нескінченного економічного зростання. Досліджуючи історію будівництва залізниць, становлення гірничодобувної та переробної промисловості, технології виплавки нікелю та міді, оленярства та виробництва енергії в регіоні, автор одночасно вивчає і радянські культурні уявлення про природу, плани розвитку, життєвий досвід та шляхи соціально-економічного пристосування до реальності фізичного світу. та його зміни. Перед читачем книги постає історія двох взаємопов'язаних процесів: доки радянська влада переробляла природу, природа переробила радянську владу. Енді Бруно – професор історичного факультету Університету Північного Іллінойсу, США.