У всіх перших повідомленнях про напад на казанську гімназію №175 з посиланням на правоохоронні органи, включаючи ФСБ, говорилося одне: напали кілька, один з них здався, інший убитий. Ця книга зобразила судовий процес, що відбувся через півтора року, над «казанським стрільцем», процес нещадної і безсоромної боротьби з логікою і фактами, в ході якого правоохоронні органи проігнорували сотні свідків і потерпілих, що суперечать звинуваченню, приховали відео з камер гімназії, втратили записи з полі і в результаті успішно залишили Ільназа Галявієва єдиним винуватцем трагедії.