«…З усіх, кого відьма могла призвати з лісу, з боліт, з могил чи надр, нікого не було гірше за Червону Птаху. Хоча б тому, що вона була ззовні — падала з Другого Місяця. Таке траплялося за часів великих пожеж. Вони притягували Птахів, покритих червоним пір'ям, Птахів, що мають явну спорідненість з полум'ям: кожна з них, досягнувши зрілого віку, могла керувати вогнем».