Я ненавиджу влучників. Якоїсь миті їх стало надто багато. Один із них навіть став королем, влаштувавши майже безкровний переворот і змусивши аристократів оголосити, що він покликаний у наш світ для того, щоб урятувати королівство. Я знав, що це брехня. Але, як і інші, не став заступатися за свою монархію. Натомість я намагався вести бізнес з іномірцями, скуповуючи їхні артефакти та технології. Але новому королеві це не сподобалося. Незабаром його слуги прийшли за мною, і тепер вони скинуть мене в прірву з пов'язаними руками. Та й нехай. Я вже був у пеклі. І знав, що там на мене чекають старі знайомі та нові можливості.