Я, Ліра Істра, відмовила лорду Сартарену, новому власнику нашої академії. — Ви вчитиметеся! - Заявив він. — Бути вашою коханкою? Дякую, краще побуду звичайним ілюзіоністом. Захотіла? Отримала! Тепер я у чоловічому загоні. Навчаюся, борюся, крутюся і приміряю чужі личини по клацанню пальців. Оригінали обурюються, шляхетні леді заздрять, але відступати пізно. Залишилося з'ясувати, навіщо лорду Сартарену знадобилася ілюзіоністка.