У мене був знайомий кіт, дуже схожий на героя цієї історії. Мені здається, у деяких кішок вроджений біполярний розлад. Ось щойно він терся об твої ноги, вимагаючи ласки, як уже зневажливо дивиться і всіляко дає зрозуміти — не торкайся до мене, нечестиве. І все-таки без котика людині сумно. А без людини сумно котику. Котики норовливі, гуляють самі по собі. Я переконаний, що вони несуть у собі Божу волю. Так що якщо ваш улюбленець прогулявся клавіатурою, безповоротно видаливши три свіженькі розділи, які ви написали, не лайте котика. Боженька хоче вам сказати, що ви можете написати їх краще.

Примітки автора: Це міг бути глава з роману, над яким я працюю. Але вона б зіпсувала мені фокалізацію, так що вона відокремилася і почала жити своє власне життя. Як і сам роман, ця історія була до мене і залишиться після мене. Вся моя заслуга в тому, що я її записав. Але в цю історію забралося щось дуже особисте, тому від основної епопеї розповідь відрізняється сильно.