У стародавні часи жив Іван, син селянина. Майстер на всі руки. Будь-яке ремесло було йому підвладне — ковальське, столярне, гончарне, різьблення по дереву… І була в Івана дружина — Мар'я. Йому під стать. Майстриня та художниця. Жили вони — не тужили, та діток у них не було. І одного разу Іван з Марією, заради втіхи, вийшли на двір і зліпили собі дівчинку зі снігу. У таких майстрів і снігова скульптура вийшла жвавіше за всіх живих. І пішла чутка про снігову доню по всьому світу. Дійшла про це творіння звістка і до матінки Зими. І прийшла вона подивитися на диво, що у всіх на слуху. А Марія і випросила у Зими вдихнути життя в їхню снігову доньку. Матінка Зима засумнівалася, але виконала прохання Марії. І вклала в груди сніжної дівчинки серце своєї сестри — жорстокої зимової володарки Мари.