Замість чарівного будиночка головна героїня потрапляє до цілого чарівного тридев'ятого села. Тільки чомусь не особливо дивується — ні Солов'ю Ординовичу, ні кареті, ні тому, що кіт Івана піснею придавив, ні вовку, що говорить. А не дивується вона з однієї причини — сама відьма, і ніхто, крім неї, не вирішить місцевих проблем. Жодній іншій дамочці не вдалося б навіть крок у портал-коридор зробити. Місце нашій Василісушці було саме там, зачекалися на неї, молоду Ягу. Але наприкінці все на своїх місцях. Зображення для обкладинки зроблено за допомогою нейромережі Midjourney