Привіт, друже! Не впізнав? Це ж я, Ловець Безликого Трибуналу! Ой, а що це в тебе потекло по ногах? Ніяк визнав? Пам'ятаєш, як мама у дитинстві говорила? "Не слухатимешся і їсти кашку - дядько Ловець прийде і тебе забере!" І ось я тут! Що ж ти не з'їв ту кашку? Гаразд, жартую! Я тут не через неї. Та не трясись, слово честі, ніякої більше каші! Гаразд, що тут у нас? Ти був дуже поганим хлопчиком, раз за тобою послали не аби кого, а ловця з Першої Сотні. Ми, знаєш, не по кашках. Який із трьох непорушних законів ти порушив? Е, братику, та ти вбивця! Ай-яй-яй, остаточне вбивство. Ти, дебіл, не тіло вбив, а зруйнував чиюсь душу, прирікаючи її вічно блукати за межами Древа! А це безперечно серйозніше за кашу. Не хвилюйся, друже, Суд справедливий. Одну душу зруйнував ти, одну зруйную! Де б нам знайти потрібну душу. Ти не знаєш нагодою? Ні? Ну гаразд, здається, у мене з'явилася ідея… Ех, кумедний ти хлопець! Хочеш відкрити секрет? Буде БЕЗУМНО БОЛЬШО!

Примітки автора:Повна версія книги безкоштовно:)