У 1831 року відбулася перша публікація статті М. В.Гоголя «Кілька думок про викладання дітям географії». Піднята в ній тема багато означала для автора «Мертвих душ» - відомо, що він задумував написати цілу книгу про географію Росії. Детальні географічні описи, витримані в дусі наукових праць першої половини XIX століття, зустрічаються і в художніх творах Гоголя. Саме роки життя письменника довелося зародження географії як науки, причому вона підживлювалася ідеями німецького романтизму, та її методологія будувалася за зразками художнього пейзажу. Спираючись на поняття географічної уяви, розробленої в інтелектуальній історії за останні кілька десятиліть, І. Відугіріт вперше розглядає інтертекстуальні перетину творчості Гоголя з географічним дискурсом його часу. Автор не тільки простежує зв'язок між просторовими образами письменника та конкретними географічними та картографічними джерелами, а й показує, що Гоголь одним із перших у Росії сформулював принципи, які лягли в основу сучасної географії.