Я намагався діяти мирно і навіть став на захист міста мешканці якого вирішили відкупитися мною. Але на подяку отримав удар у спину, і труп своєї маленької супутниці. Я намагався триматися осторонь і утриматися від спілкування з живими, пішовши туди, де нежити не прагнуть знищити на місці. У відповідь, ельфи кинули мене у в'язницю, а після укладання договору про спірну, але все-таки недоторканності, продали гравцям, всупереч усім підвалинам прямої небезпеки малу фею.Так не можна сказати що все це було незаслужено: будучи примарним личем, я просто не вмію бути "хорошим". Але надто сильно чи безпідставно я ніколи не жестив, вірно? Те, що мене намагаються упокоїти - зрозуміло і природно. Але невже задля цього дійсно потрібно жертвувати життям Туни? Ну що ж. Нехай буде так. Ви називали мене монстром незаслужено. Я маю намір заслужити це прізвисько. Примарний Ліч іде за вами!