У цій книзі, присвяченій природі візуального сприйняття мистецтва, зіткнулися думки трьох видатних учених. Мистецтвознавець Ернст Гомбріх, привертаючи нашу увагу до проблеми подібності, зокрема в портретах і карикатурах, робить висновок, що ми, нездатні часто описати риси навіть найближчих людей, легко знаходимо подібність за допомогою емпатії. Психолог Джуліан Хохберг м'яко протиставляє цьому аргументу свою теорію канонічних форм об'єкта, припускаючи, що ми вловлюємо подібність завдяки «когнітивним картам» або очікуванням, що виникають у складному процесі зорового сприйняття, коли наше око ковзає поверхнею картини в якійсь заданій послідовності. Нарешті, філософ Макс Блек, піддавши концептуальному аналізу ці та інші підходи до візуального сприйняття, стверджує, що визначення умов художньої репрезентації немає ні достатніх, ні необхідних критеріїв, і робить висновок, що художня репрезентація – це «кластерне поняття». В основі представлених тут есе лежать Талхаймерські публічні лекції, прочитані авторами на філософському факультеті Університету Джонса Хопкінса в 1970-х роках. Видання випущено в рамках спільного проекту видавництва Masters і видавництва Ad Marginem