— Знаєте що, я нас врятую, — Ліна спотикаючись, наближалася до урвища. Він чомусь так нагадав їй той, з якого почався її зі Скимом шлях. Нехороший холодок пробіг по спині, — Ну чи хоча б Вас врятую! — Що ви робите? — Ліна оберталася, дивлячись на Скіма. Спробувала впертись ногами, вивернутись, але сильна рука Волгіна не дала їй зрушити з місця.— Так, і здається, мені випала така нагода! — очі старого революціонера заблищали дивним нездоровим блиском. Він часто задихав, облизнув губи.— У чому ж полягає ваша теорія? — Ліна ніяк не могла зрозуміти, що відбувається, і Скім і Волгін поводяться більш ніж дивно. Це починало її дратувати. Чужемирець примружив очі:—Якщо він,—Волгін махнув рукою в бік Скима,— Зараз не впаде мертве, значить я можу повернутися додому! — Волгін схопив її за лікті, різко розгорнув, і з зусиллям шпурнув униз з урвища.