Скільки разів я представляла нашу зустріч. Скільки разів репетирувала сценарій нашої розмови. Чи не порахувати! Вантаж моєї зради не давав спокою. Я молилася щоночі про шанс все виправити та отримати прощення. Але, як ми знаємо, на новосклеєному завжди буде тріщина. Через мої молитви були почуті. Почуті не райдужними ангелами, що живуть на рожевих хмарах. А кимось іншим. Він повернув мені мого "І". Все, як я хотіла. Тільки от прощення мені не здобути. Тепер моя черга пройти босий дев'ять кіл пекла. — Ну, охолону, коза? Присідає, пальцями заводить мені за вухо пасмо волосся. - Тепер розкажи, куди мені піти і куди засунути палець? — Сильніше натискає, змушуючи корчитися! Одночасно простягає свою руку.