Якби я тільки знала, що чергове розслідування батька стане причиною того, що я опинюся в психлікарні...У житті б не погодилася брати участь. Якби я тільки могла уявити собі, що втрачу абсолютно все, що було важливим для мене… Будь-якими способами спробувала відмовити тата не братися за цю справу. Якби мене хоч хтось попередив, що низка вбивств студентів тісно переплететься з моїм власним життям… Відхрестилася б і забула як страшний сон. Але що зроблено, те зроблено. На моїх руках кров, а сама я живе в холодних стінах. І вбивця досі блукає десь на волі. Щоб вибратися звідси і зловити його, мені доведеться укласти угоду з самим дияволом. Чи мені тепер страшно? Ні. Мені втрачати нічого…