Через три роки після прощання з друзями та повернення до рідного світу Капон рідко згадує, що був колись сталкером. Він знову став програмістом Андрієм Кожуховим, або, як назвав його колись автор Васюта, «хакером у хорошому сенсі цього слова». Але колишніх сталкерів не буває. Тим більше, що нинішня робота Капона безпосередньо пов'язана з подарованим кібером Заном логічним блоком, завдяки якому хакер з колегами створили суперкомп'ютер зі штучним розумом – ІРу. Та й деякі дивні, тривожні події змушують Кожухова усвідомити, що Зона Півночі нікуди не поділася: і ведмедів навколо секретного містечка стає надто багато; і раптово відмовляють гальма його вірного позашляховика, що ледь не коштувало йому життя; і він ніби читає часом чужі думки… Але найжахливіше – одразу кільком людям, включаючи самого Андрія, починає снитися однаковий до дрібниць сон: вибух Кольської атомної електростанції, яка зовсім поруч із ними. Чи не настав час згадати сказане ще в давнину: «Бійтеся данайців, дари, що приносять»?