Деякі історії схожі на казки... але не в цьому випадку.

Життя Келіна Грегорі впало тієї ночі, коли він повернувся додому і, відчинивши двері, знайшов свою сім'ю вбитою. З того часу в його житті більше не було сенсу. Він злий. Йому гірко. Він уже не та людина. Не залишилося нічого, що нагадувало б йому про студента та футболіста, про квотербек, яким він колись був. Він не був добрим хлопцем і, звичайно, не є таким зараз. Він поринув у світ, де все, що існує – це оніміння та його пристрасть до живопису.

Коли Саттон Хейл вселяється у квартиру через хол від Келіна, вона не готова до своєї реакції на нього. Щось у глибині його блакитних очей, і те, що він зламаний, кличе її до себе, а вона завжди прагнула все виправляти Келін не заводить стосунків і йому не притаманні почуття. Він вживає наркотики та алкоголь. Однак не в змозі ігнорувати своє бажання познайомитися з сусідкою, яка має волосся кольору вороного крила.

Дві втрачені душі намагаються зцілити один одного. Але не все можна виправити. Зрештою, Келіну та Саттон доведеться пізнати красу в попелі.