Мочилівка, крові, інопланетні розбирання, ядерний апокаліпсис, зомбі, змінені, вижили, мутанти-вівісектори, купа з кісток і м'яса, приправлена філософськими роздумами медузоподібного поліпа-симбіонта, що оселився в мозку одного з найбільш значущих і корисних членів двадцятип'ятирічного охоронця-незайманого Ласта, торчка та алкаша. Навчившись говорити і передавати носієві свої неабиякі думки, мозковий симбіонт вирішує іменуватися Товаришем Феліксом. Спілкування Ласта та Товариша Фелікса будується за принципом «слабонервних просимо не дивитися»: — Товаришу Фелікс, ти хто? — спитав я голос у голові. - Тепер я - частина твого мозку. — Я що в психлікарні до кінця не вилікувався? — Не знаю, про що ти питаєш. Я зрозумів себе тільки зараз. Досі пам'ятаю лише сильний голод. — А чому тоді тебе звуть Товариш Фелікс? — У з'їденому тобою мозку це героїчне ім'я крутилося. — То ти з мозку шановного поліцмейстера з'явився? Події книги відбуваються десь у паралельному всесвіті, зовсім не схожому на нашу.