Коля Колима завжди мав славу пацаном «правильним» і серед блатних авторитетом користувався заслуженим, бо жив і мислив виключно «за поняттями», шанував, що називається, неписаний кодекс злодійського світу. Але якось він влип по «не можу». Чи жарт: сам Батя, що дивиться по Магаданській області, дав йому на зберігання свої кровні, чесно зароблені сто кіло золота, призначені для «гріву» табірного начальства, а Коля одразу «рудтя» втратив — якісь камуфльовані відморозки зробили гусар його квартиру, замочили корінців Колими і забрали дорогоцінний метал. Самому Колі, щоправда, вдалося уникнути долі покійника; він навіть дізнався, хто всю цю гидоту йому влаштував. Але що толку: Батя тепер впевнений, що це Колима «повів» золото, зрежисувавши спектакль під назвою «Наліт на хату». Вихід один – знайти і покарати «щура»…