Брати Коен — мабуть, найбільш самобутні американські кінематографісти сучасності зі своїм неповторним почерком і характерними багатошаровими запозиченнями зі скарбниці масової культури. Їх прийнято називати — «режисером про дві голови» — адже ні для кого не секрет, що, хоч би як розподілялися обов'язки режисера, сценариста та продюсера в титрах, творять брати все одно разом, і за столом, і на знімальному майданчику. Після дебютного фільму «Просто кров» їх проголосили головною надією незалежного кінематографа, після несподіваного прокатного успіху ексцентричної комедії «Виховуючи Арізону» до них на уклін прийшов Голівуд; їхнє «Перехрестя Міллера» назавжди перекроїло правила гри в жанрі гангстерського кіно, «Бартон Фінк» отримав три каннські «Пальмові гілки», «Фарго» — два «Оскари», «Старим тут не місце» — чотири, а «Великий Лебовський» став одним із найкультовіших фільмів останніх двадцяти років. Інтерв'ю, зібрані в пропонованій вашій увазі книзі, охоплюють творчість уславлених братів у повному обсязі — з початку 1980-х років, коли Джоел Коен працював помічником монтажера на «Зловісних мерцях» Сема Реймі, а Ітан захищав диплом «Два погляди на позд». , до осені 2008 року, коли Венеціанський кінофестиваль відкрився шпигунською трагікомедією Коенів «Після прочитання спалити».