Жлуктів направив свої натружені стопи в глибину каюти. Тут майже всю стіну займав стелаж, на якому розташувалися в творчому безладді різні предмети побуту, типу телевізора, попільнички та всяких інших різниць, покликаних так чи інакше сприяти повноцінному відпочинку. Він схилився над нею і почав роздивлятися. Навіть встиг трохи захопитися вміло створеною іграшкою. Але наступної секунди він помітив направлене на нього з нутро вертольота дуло, і навіть не встиг здивуватися. Тому що кулею сорок п'ятого калібру йому знесло трохи більше половини його світлої голови, і підсмаживши порохом частину обличчя, що залишилася. Останнє, що йому вдалося побачити у своєму житті, це як силою віддачі вертоліт шпурнуло на стіну, але він оговтався від потужного удару, перетрусився-стрепенувся і, підморгнувши на прощання з того, що залишилося від Жлуктова червоним оком, швидко полетів у ніч. >