Я пошкодувала бездомного песика і привела його додому. А на ранок замість нього знайшла у своїй спальні чоловіка. І він стверджує, що я його справжня пара! *** - Ти хто такий? — дивлюся на незнайомця, намагаючись зорієнтуватись, що мені робити. — Антоне, — відповідає хлопець, дивлячись на мене чомусь знайомими блакитними очима. — Що ти тут робиш, Антоне?! — напружуюсь, коли він відкидає ковдру і встає з крісла. — Ти мене сама привела, — вражає мене шикарною і карколомною посмішкою. — Чого?! — схоплююсь з ліжка, групуюся і готова до бою. — Привела, і назвала Тохою… — натякає на щось. Тохий?.. На Тоху – пса, цей хлопець якось не скидається. Якщо тільки поглядом ... - Ану, Тоша-Антон, провалюй звідси! — роблю випад, скручую самозванця, загорнувши руку під лопатку і натискаю на шию. — Не можу, — навіть не чинить опір. — Ти моя пара, — видихає.