Творчість Олександра Шмиріна пронизана тонким почуттям меланхолії та тяжіння до мінорних настроїв, що робить його вірші особливо виразними. У його творах, таких як “Сутінки”, часто є мотиви смерті та смутку, які автор вміло поєднує з елементами легкого ліричного хорору. Це надає його віршам особливої глибини та багатогранності, дозволяючи читачам відчути всю повноту переживань, які автор прагне передати. Шмирін використовує яскраві образи, щоб метафорично зобразити емоційну самотність та розчарування. Поет не боїться звертатися до темних боків душі. В цілому, його поезія — це подорож тонкою межею між світлом і темрявою, де кожне слово і образ несуть у собі глибокий сенс і емоційне навантаження. Його вміння грати з мінорними настроями, перетворюючи їх на мистецтво, робить його творчість унікальною і неповторною, яка заслуговує на увагу як любителів класичної поезії, так і шанувальників сучасних літературних течій.