«Черговий постріл з неба ледь не застав Лару зненацька, вона ледве встигла відкотитися вбік від бузкової блискавки. Щоправда, при цьому сильно забилася об камінь і глухо вилаялася крізь зуби. Хто і звідки стріляє, хабур їх у стерні обваляй?! Що за планета така дивна? Прокляті блискавки били з різної висоти і з різних точок, в яких на перший погляд нічого не було просто повітря. Та й алгоритм стрілянини незрозумілий, як і часові інтервали між залпами. Дівчина сховалась за скельним виступом і похитала головою у розпачі. Надії вижити у неї практично не лишилося. Мало переслідувачів з рейдера, то ще й ці невидимки, хвіст Проклятого їм у ковтки на саму основу!..»