У книзі «Птахи, мистецтво, життя: рік спостережень» Кіо Маклір вирушає в орнітологічну подорож великим містом і на своєму шляху розмірковує про природу творчості та пошуки осмисленого життя. Опинившись у складній життєвій ситуації, оповідачка відкриває для себе світ «бердингу», спостережень за птахами. З одного боку, есе, що досліджує наші взаємини з навколишньою природою, з іншого – вправа в мистецтві виразності та щоденник спостережень за собою. Птахи для Маклір стають тим самим, чим були гриби для Джона Кейджа, метелики для Володимира Набокова чи бджоли для Сільвії Плат – зовнішнім поштовхом до внутрішньої подорожі. На більш глибинному рівні Маклір порушує питання про те, як нас формують і виховують паралельні захоплення, і як ми можемо прийти до того, щоб дбайливо ставитися не тільки до незайманих природних місць у світі, а й до плямистих міських просторів, у яких ми живемо.