Добре завжди добиватися свого і йти напролом. Тільки от іноді досягнута мета не приносить задоволення, особливо якщо в процесі її досягнення страждають люди.

Я Дайана Тейнон - найкращий маг-охоронець Серединних земель. Я, нарешті, позбавилася влади свого вчителя і здобула довгоочікувану свободу. Тільки чому досі сиджу в його похмурому замку в Північних землях і вирішую його проблеми? Невже в мені прокинулося почуття обов'язку, за відсутності якого мене не звинуватив лише лінивий чи моя поведінка має іншу причину, в наявність якої я не хочу зізнатися навіть собі? У будь-якому випадку вирішити нові проблеми мені допоможе лише холодний розум.