Не можу згадати, коли я востаннє почувала себе у повній безпеці. Безпека для мене – це розкіш, призначена для тих, кому пощастило мати ідеальне дитинство. Для тих, хто не має потворних шрамів, через які я і перебуваю в постійному виснажливому страху. Я ж бігла від страху все своє життя. Але зустрівши його, я зрозуміла, що більше не хочу тікати. Він налякав, але при цьому й схвилював усю мене, кожну клітинку мого тіла. Але я відчувала це не через його татуювання чи пірсингу. І не через те тепло, яке накривало мене щоразу, як тільки він опинявся поблизу. А лише… через нього. Неймовірно красивого чоловіка, який загрожує змінити звичайну рутину двадцяти трьох років мого життя і змушує мене подивитися своїм страхам в обличчя.

Мене звуть Камі, і я постійно налякана. Але найбільше мене лякає те, чого хочу.

— Не турбуйся. — Він усміхнувся і міцно притис мене до своїх гарячих грудей. - Я тебе підтримаю. І завжди спіймаю, якщо ти оступишся.

Тільки Блейн зміг ось так просто торкнутися прихованої частини моєї душі, чого до цього нікому не вдавалося. Він беззастережно розтрощив усі страхи своїми татуйованими руками.

Перекладено для групи: