Солдат у галактиці було мало; людство століття за століттям освоювало Чумацький Шлях і заспокоїлося, знаючи, що ми тут одні, а інша галактика недосяжна. Ми стали м'якими, розважливими та неагресивними. А чужі прийшли і прийшли саме з сусідньої галактики. Прийшли з дикою для нас психологією: вони просто жерли нас, ми були для них їжа. Якийсь час людство було в прострації, в голові не вкладалося: як можна досягти розвитку переміщення між галактиками і бути такими дикими?